24778	MRK 12:36	Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: “Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх.”
28886	2CO 1:18	Вірен же Бог, що слово наше до вас не було “так” і “нї”.
28887	2CO 1:19	Бо Син Божий Ісус Христос, вам вами проповідуваний, мною та Сильваном, та Тимотеем, не був “так” і “нї”, а було у Йому “так”.
28888	2CO 1:20	Бо, скільки обітниць Божих, то (все) в Йому “так” і в Йому “амінь”, на славу Божу через нас.
29691	1TH 5:3	Бо, як ховорити муть: “Упокій і безпечність”, тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.
30077	HEB 3:15	Коли (нам) глаголеть ся: “Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню”.
30084	HEB 4:3	Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: “Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій,” хоч дїла від настання еьвіту скінчені.
30085	HEB 4:4	Рече бо десь про семий день так: “І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх.”
30086	HEB 4:5	І в сьому (місці) знов: “Чи коли ввійдуть у відпочинок мій.”
30088	HEB 4:7	то знов означає якийсь день, “сьогоднї” глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: “Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших.”
30102	HEB 5:5	Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреем, а Тот, хто глаголав до Нього: “Син мій еси Ти, я сьогоднї породив Тебе.”
30103	HEB 5:6	Яко ж і инде глаголе: “Ти еси священик по вік по чину Мелхиседековому.”
30125	HEB 6:14	глаголючи: “Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе.”
30148	HEB 7:17	Сьвідкув бо: “Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиеедековому.”
30152	HEB 7:21	(ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него. “Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому”)
30164	HEB 8:5	котрі служать образу і тїнї небесного, яко ж глаголано Мойсейові, як хотїв зробити скиню. “Гледи бо”, рече, “зроби все по взору, показаному тобі на горі.”
30167	HEB 8:8	Докоряючи бо їх глаголе: “Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий,
30171	HEB 8:12	Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше.”
30172	HEB 8:13	А що глаголе: “новий”, то обветшив первого; що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.
30192	HEB 9:20	глаголючи: “Се кров завіту, котрий завітував вам Бог.”
30205	HEB 10:5	Тим же, входячи усьвіт, глаголе: “Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси.
30207	HEB 10:7	Тоді я сказав: Ось, ійду (у почині книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.”
30208	HEB 10:8	Сказавши вище: “Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотів єси, анї вподобав єси,” котрі по закону приносять ся,
30209	HEB 10:9	потім рече: “Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.” Зносить перве, щоб друге поставити.
30216	HEB 10:16	“Се завіт, що завітувати му з ними після тих днів”, глаголе Господь: “Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
30217	HEB 10:17	і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже.”
30230	HEB 10:30	Знаємо Того, хто промовив: “Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь”; і знов: “Господь судити ме людей своїх.”
30238	HEB 10:38	“А праведний з віри жив буде,” і: “Коли хто малодушен, не вподобав душа моя його.”
30244	HEB 11:5	Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і “не знайдено його, бо переніс його Бог”: перед перенесеннєм бо його сьвідчено, “що угодив Богу”.
30257	HEB 11:18	про котрого було глаголано: “Що в Ісааку назветь ся тобі насіннє,”
30260	HEB 11:21	Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і “склонивсь на верх жезла свого”.
30284	HEB 12:5	і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: “Сину мій, не гордуй караннем Господнїм, анї слабни, докореншій від Нього;
30285	HEB 12:6	кого бо любить Господь, карає; і, бє всякого сина, котрого приймає.”
30291	HEB 12:12	Тим же “зомлїлі руки і зомлїлі коліна випростайте”,
30292	HEB 12:13	і “стежки праві робіте ногами вашими”, щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.
30299	HEB 12:20	(бо не видержали наказу: “Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий.”
30300	HEB 12:21	І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: “Я в страсї і трепеті.”)
30304	HEB 12:25	Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землі”, то геть більше ми, одрікшись небесного,
30305	HEB 12:26	котрого голос тоді захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: “Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом.”
30306	HEB 12:27	Се ж: “ще раз” показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.
30313	HEB 13:5	Не сріблолюбиві обичаєм, довольні тим, що єсть. Сам бо рече. “Не оставлю тебе, анї покину тебе.”
30314	HEB 13:6	Так що сьміло можемо сказати: “Господь моя поміч; не бояти мусь: що вдіє мені чоловік?”
30323	HEB 13:15	Тим оце через Нього приносьмо жертву хвалення без перестанку Богу, се єсть уст”, що визнають імя Його.
30368	JAS 2:8	Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: “Люби ближнього свого, як себе самого”, добре чините;
30371	JAS 2:11	Хто бо сказав: “Не чини перелюбу,” Той сказав і: “Не вбивай.” Коли ж не зробиш перелюбу, а вбєш, став ся єси переступником закону.
30383	JAS 2:23	І сповнилось писанеє, що глаголе: “Увірував же Авраам Богові й полічено йому за праведність, і другом Божим наречено його.”
30409	JAS 4:5	Або думаєте, що марно писаннє глаголе: до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?”
30410	JAS 4:6	Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: “Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать.”
30433	JAS 5:12	Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас “так, так, нї, нї”, щоб не впали ви в осуд.
30457	1PE 1:16	бо написано: “Будьте сьвяті, бо я сьвят.”
30465	1PE 1:24	Бо “всяке тіло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав;
30466	1PE 1:25	а слово Господнє пробував по вік.” Се ж слово - благовіствововане між вами.
30472	1PE 2:6	Тим то й стоїть в писанню: “Ось, владу в Сионї угольний, камінь, ви. браний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся.”
30473	1PE 2:7	Оце як вам віруючим, - дорогий, неслухняним же “камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї”;
30490	1PE 2:24	котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого “ранами сцїлились”.
30501	1PE 3:10	“Хто-бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;
30503	1PE 3:12	Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять.”
30531	1PE 4:18	коли “праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?”
30537	1PE 5:5	Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо “Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать.”
30563	2PE 1:17	Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: “Се Син мій любий, що я вподобав Його.”
30589	2PE 2:22	Довело ся ж їм по правдивій приповістї: “Пес вертаєть ся до своєї блювотини”, а свиня, скупавшись, (іде) валятись у калюжу.
30754	JUD 1:14	Пророкував же про сих і семий від Адама, Енох, глаголючи: “Ось, ійде Господь із тисячами сьвятих своїх,
30755	JUD 1:15	зробити суд над усіма, і докорити між ними усіх безбожних, за всї діла безбожностї їх, що безбожно накоїли, і за всї жорстокості, що говорили проти Нього грішники безбожні.”