929	GEN 32:1	(32-1) І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
930	GEN 32:2	(32-2) А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.
931	GEN 32:3	(32-3) І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.
932	GEN 32:4	(32-4) І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
933	GEN 32:5	(32-5) І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.
934	GEN 32:6	(32-6) І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.
935	GEN 32:7	(32-7) І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.
936	GEN 32:8	(32-8) І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.
937	GEN 32:9	(32-9) І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.
938	GEN 32:10	(32-10) І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.
939	GEN 32:11	(32-11) Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.
940	GEN 32:12	(32-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
941	GEN 32:13	(32-13) А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч.
942	GEN 32:14	(32-14) І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:
943	GEN 32:15	(32-15) кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,
944	GEN 32:16	(32-16) верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
945	GEN 32:17	(32-17) І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.
946	GEN 32:18	(32-18) І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
947	GEN 32:19	(32-19) то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.
948	GEN 32:20	(32-20) І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,
949	GEN 32:21	(32-21) і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.
950	GEN 32:22	(32-22) І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
951	GEN 32:23	(32-23) І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
952	GEN 32:24	(32-24) І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
953	GEN 32:25	(32-25) І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
954	GEN 32:26	(32-26) І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.
955	GEN 32:27	(32-27) І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.
956	GEN 32:28	(32-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.
957	GEN 32:29	(32-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.
958	GEN 32:30	(32-30) І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.
959	GEN 32:31	(32-31) І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.
960	GEN 32:32	(32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
961	GEN 32:33	(32-33) Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.
1712	EXO 7:26	(7-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.
1713	EXO 7:27	(7-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.
1714	EXO 7:28	(7-28) І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.
1715	EXO 7:29	(7-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.
1716	EXO 8:1	(8-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край.
1717	EXO 8:2	(8-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.
1718	EXO 8:3	(8-3) Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.
1719	EXO 8:4	(8-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!
1720	EXO 8:5	(8-5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться.
1721	EXO 8:6	(8-6) А той відказав: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш!
1722	EXO 8:7	(8-7) І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.
1723	EXO 8:8	(8-8) І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.
1724	EXO 8:9	(8-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.
1725	EXO 8:10	(8-10) І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля!
1726	EXO 8:11	(8-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.
1727	EXO 8:12	(8-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!
1728	EXO 8:13	(8-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.
1729	EXO 8:14	(8-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.
1730	EXO 8:15	(8-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
1731	EXO 8:16	(8-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
1732	EXO 8:17	(8-17) Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть.
1733	EXO 8:18	(8-18) І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!
1734	EXO 8:19	(8-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!
1735	EXO 8:20	(8-20) І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!
1736	EXO 8:21	(8-21) І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!
1737	EXO 8:22	(8-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?
1738	EXO 8:23	(8-23) Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.
1739	EXO 8:24	(8-24) І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!
1740	EXO 8:25	(8-25) І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві.
1741	EXO 8:26	(8-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.
1742	EXO 8:27	(8-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.
1743	EXO 8:28	(8-28) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того!
2115	EXO 21:37	(21-37) Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.
2116	EXO 22:1	(22-1) Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.
2117	EXO 22:2	(22-2) Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.
2118	EXO 22:3	(22-3) Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
2119	EXO 22:4	(22-4) Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
2120	EXO 22:5	(22-5) Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
2121	EXO 22:6	(22-6) Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
2122	EXO 22:7	(22-7) Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
2123	EXO 22:8	(22-8) У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
2124	EXO 22:9	(22-9) Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив,
2125	EXO 22:10	(22-10) присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.
2126	EXO 22:11	(22-11) А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.
2127	EXO 22:12	(22-12) Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.
2128	EXO 22:13	(22-13) А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
2129	EXO 22:14	(22-14) якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
2130	EXO 22:15	(22-15) А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.
2131	EXO 22:16	(22-16) Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
2132	EXO 22:17	(22-17) Чарівниці не зоставиш при житті.
2133	EXO 22:18	(22-18) Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
2134	EXO 22:19	(22-19) Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
2135	EXO 22:20	(22-20) А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.
2136	EXO 22:21	(22-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
2137	EXO 22:22	(22-22) якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
2138	EXO 22:23	(22-23) і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.
2139	EXO 22:24	(22-24) Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.
2140	EXO 22:25	(22-25) Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,
2141	EXO 22:26	(22-26) бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
2142	EXO 22:27	(22-27) Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
2143	EXO 22:28	(22-28) Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.
2144	EXO 22:29	(22-29) Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
2145	EXO 22:30	(22-30) І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!
2851	LEV 5:20	(5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2852	LEV 5:21	(5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,
2853	LEV 5:22	(5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,
2854	LEV 5:23	(5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,