3	GEN 1:3	І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
5	GEN 1:5	І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.
6	GEN 1:6	І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
9	GEN 1:9	І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.
10	GEN 1:10	І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.
11	GEN 1:11	І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
14	GEN 1:14	І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.
20	GEN 1:20	І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
22	GEN 1:22	І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!
24	GEN 1:24	І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
26	GEN 1:26	І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
28	GEN 1:28	І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
29	GEN 1:29	І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
47	GEN 2:16	І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
49	GEN 2:18	І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
54	GEN 2:23	І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
57	GEN 3:1	Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
58	GEN 3:2	І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
59	GEN 3:3	але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.
60	GEN 3:4	І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
65	GEN 3:9	І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?
66	GEN 3:10	А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.
67	GEN 3:11	І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?
68	GEN 3:12	А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.
69	GEN 3:13	Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.
70	GEN 3:14	І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
72	GEN 3:16	До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.
73	GEN 3:17	І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
76	GEN 3:20	І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
78	GEN 3:22	І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
81	GEN 4:1	І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
86	GEN 4:6	І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
89	GEN 4:9	І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
90	GEN 4:10	І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
93	GEN 4:13	І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
95	GEN 4:15	І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
97	GEN 4:17	І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
103	GEN 4:23	І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
105	GEN 4:25	І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
106	GEN 4:26	А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
108	GEN 5:2	Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
109	GEN 5:3	І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
135	GEN 5:29	ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
141	GEN 6:3	І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
145	GEN 6:7	І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
148	GEN 6:10	І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
151	GEN 6:13	І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
153	GEN 6:15	І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
161	GEN 7:1	І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
162	GEN 7:2	Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
181	GEN 7:21	І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
197	GEN 8:13	І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
199	GEN 8:15	І промовив Ноєві Господь, кажучи:
205	GEN 8:21	І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
207	GEN 9:1	І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
214	GEN 9:8	І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
216	GEN 9:10	І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
218	GEN 9:12	І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
223	GEN 9:17	І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
224	GEN 9:18	І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
231	GEN 9:25	І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!
232	GEN 9:26	І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
236	GEN 10:1	Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:
237	GEN 10:2	Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.
238	GEN 10:3	А сини Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.
239	GEN 10:4	А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.
241	GEN 10:6	А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
242	GEN 10:7	А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.
244	GEN 10:9	Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.
245	GEN 10:10	А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.
257	GEN 10:22	Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.
258	GEN 10:23	А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.
260	GEN 10:25	А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.
270	GEN 11:3	І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
271	GEN 11:4	І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
273	GEN 11:6	І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
276	GEN 11:9	І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
277	GEN 11:10	Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
294	GEN 11:27	А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
300	GEN 12:1	І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
306	GEN 12:7	І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
310	GEN 12:11	І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
311	GEN 12:12	І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
317	GEN 12:18	І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
318	GEN 12:19	Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!
327	GEN 13:8	І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.
333	GEN 13:14	І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,
356	GEN 14:19	І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
358	GEN 14:21	І сказав цар содомський Аврамові: Дай мені людей, а маєток візьми собі.
359	GEN 14:22	Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,
360	GEN 14:23	що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.
361	GEN 14:24	Я не хочу нічого, даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, частину свою вони візьмуть.
362	GEN 15:1	По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.
363	GEN 15:2	А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.
364	GEN 15:3	І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.
365	GEN 15:4	І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.
366	GEN 15:5	І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!
368	GEN 15:7	І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.
369	GEN 15:8	І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?
370	GEN 15:9	Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.