3	GEN 1:3	І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
4	GEN 1:4	І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.
5	GEN 1:5	І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.
6	GEN 1:6	І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
7	GEN 1:7	І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
8	GEN 1:8	І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.
9	GEN 1:9	І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.
10	GEN 1:10	І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.
11	GEN 1:11	І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
12	GEN 1:12	І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.
13	GEN 1:13	І був вечір, і був ранок, день третій.
14	GEN 1:14	І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.
15	GEN 1:15	І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.
16	GEN 1:16	І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
17	GEN 1:17	І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,
18	GEN 1:18	і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.
19	GEN 1:19	І був вечір, і був ранок, день четвертий.
20	GEN 1:20	І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
21	GEN 1:21	І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.
22	GEN 1:22	І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!
23	GEN 1:23	І був вечір, і був ранок, день п'ятий.
24	GEN 1:24	І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
25	GEN 1:25	І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.
26	GEN 1:26	І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
27	GEN 1:27	І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
28	GEN 1:28	І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
29	GEN 1:29	І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
30	GEN 1:30	І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.
31	GEN 1:31	І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.
32	GEN 2:1	І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
33	GEN 2:2	І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
34	GEN 2:3	І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
36	GEN 2:5	І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
37	GEN 2:6	І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
38	GEN 2:7	І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
39	GEN 2:8	І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
40	GEN 2:9	І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
41	GEN 2:10	І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.
42	GEN 2:11	Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
44	GEN 2:13	Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.
46	GEN 2:15	І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
47	GEN 2:16	І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
49	GEN 2:18	І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
50	GEN 2:19	І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
51	GEN 2:20	І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
52	GEN 2:21	І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
53	GEN 2:22	І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
54	GEN 2:23	І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
56	GEN 2:25	І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
57	GEN 3:1	Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
58	GEN 3:2	І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
60	GEN 3:4	І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
62	GEN 3:6	І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.
63	GEN 3:7	І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.
64	GEN 3:8	І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
65	GEN 3:9	І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?
67	GEN 3:11	І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?
70	GEN 3:14	І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
71	GEN 3:15	І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.
73	GEN 3:17	І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
76	GEN 3:20	І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
77	GEN 3:21	І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
78	GEN 3:22	І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
79	GEN 3:23	І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
80	GEN 3:24	І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
81	GEN 4:1	І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
82	GEN 4:2	А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
83	GEN 4:3	І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
84	GEN 4:4	А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
85	GEN 4:5	а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
86	GEN 4:6	І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
87	GEN 4:7	Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
88	GEN 4:8	І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
89	GEN 4:9	І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
90	GEN 4:10	І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
93	GEN 4:13	І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
94	GEN 4:14	Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
95	GEN 4:15	І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
96	GEN 4:16	І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
97	GEN 4:17	І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
98	GEN 4:18	І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
99	GEN 4:19	І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
100	GEN 4:20	І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
103	GEN 4:23	І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
105	GEN 4:25	І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
108	GEN 5:2	Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
109	GEN 5:3	І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
110	GEN 5:4	І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
112	GEN 5:6	І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
113	GEN 5:7	І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
115	GEN 5:9	І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
116	GEN 5:10	І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
118	GEN 5:12	І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
119	GEN 5:13	І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
121	GEN 5:15	І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
122	GEN 5:16	І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
124	GEN 5:18	І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
125	GEN 5:19	І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.