1	GEN 1:1	На початку Бог створив Небо та землю.
2	GEN 1:2	А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.
3	GEN 1:3	І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
4	GEN 1:4	І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.
5	GEN 1:5	І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.
6	GEN 1:6	І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
7	GEN 1:7	І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
8	GEN 1:8	І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.
9	GEN 1:9	І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.
10	GEN 1:10	І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.
11	GEN 1:11	І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
12	GEN 1:12	І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.
14	GEN 1:14	І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.
16	GEN 1:16	І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
17	GEN 1:17	І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,
18	GEN 1:18	і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.
20	GEN 1:20	І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
21	GEN 1:21	І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.
22	GEN 1:22	І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!
24	GEN 1:24	І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
25	GEN 1:25	І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.
26	GEN 1:26	І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
27	GEN 1:27	І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
28	GEN 1:28	І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
29	GEN 1:29	І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
31	GEN 1:31	І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.
33	GEN 2:2	І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
34	GEN 2:3	І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
35	GEN 2:4	Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.
36	GEN 2:5	І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
38	GEN 2:7	І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
39	GEN 2:8	І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
40	GEN 2:9	І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
46	GEN 2:15	І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
47	GEN 2:16	І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
49	GEN 2:18	І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
50	GEN 2:19	І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
52	GEN 2:21	І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
53	GEN 2:22	І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
57	GEN 3:1	Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
59	GEN 3:3	але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.
61	GEN 3:5	Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.
64	GEN 3:8	І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
65	GEN 3:9	І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?
69	GEN 3:13	Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.
70	GEN 3:14	І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
75	GEN 3:19	У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.
77	GEN 3:21	І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
78	GEN 3:22	І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
79	GEN 3:23	І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
80	GEN 3:24	І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
83	GEN 4:3	І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
93	GEN 4:13	І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
103	GEN 4:23	І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
105	GEN 4:25	І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
107	GEN 5:1	Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
128	GEN 5:22	І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
130	GEN 5:24	І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
140	GEN 6:2	І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
142	GEN 6:4	За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
145	GEN 6:7	І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
147	GEN 6:9	Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
149	GEN 6:11	І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
150	GEN 6:12	І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
160	GEN 6:22	І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.
169	GEN 7:9	по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
176	GEN 7:16	А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
183	GEN 7:23	І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.
185	GEN 8:1	І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
207	GEN 9:1	І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
212	GEN 9:6	Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
214	GEN 9:8	І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
218	GEN 9:12	І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
222	GEN 9:16	І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
223	GEN 9:17	І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
232	GEN 9:26	І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
233	GEN 9:27	Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!
307	GEN 12:8	А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
322	GEN 13:3	І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,
339	GEN 14:2	вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.
345	GEN 14:8	І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім,
355	GEN 14:18	А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.
356	GEN 14:19	І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
357	GEN 14:20	І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.
359	GEN 14:22	Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,
395	GEN 16:13	І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?
396	GEN 16:14	Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене, воно поміж Кадешем та поміж Баредом.
399	GEN 17:1	І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
401	GEN 17:3	І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
405	GEN 17:7	І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.