35	GEN 2:4	Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.
36	GEN 2:5	І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
38	GEN 2:7	І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
39	GEN 2:8	І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
40	GEN 2:9	І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
46	GEN 2:15	І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
47	GEN 2:16	І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
49	GEN 2:18	І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
50	GEN 2:19	І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
52	GEN 2:21	І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
53	GEN 2:22	І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
57	GEN 3:1	Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
64	GEN 3:8	І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
65	GEN 3:9	І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?
67	GEN 3:11	І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?
69	GEN 3:13	Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.
70	GEN 3:14	І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
77	GEN 3:21	І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
78	GEN 3:22	І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
79	GEN 3:23	І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
80	GEN 3:24	І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
81	GEN 4:1	І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
84	GEN 4:4	А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
86	GEN 4:6	І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
89	GEN 4:9	І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
90	GEN 4:10	І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
93	GEN 4:13	І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
95	GEN 4:15	І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
96	GEN 4:16	І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
106	GEN 4:26	А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
135	GEN 5:29	ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
141	GEN 6:3	І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
143	GEN 6:5	І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
144	GEN 6:6	І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
145	GEN 6:7	І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
146	GEN 6:8	Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
151	GEN 6:13	І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
161	GEN 7:1	І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
165	GEN 7:5	І зробив Ной усе, як звелів був Господь.
176	GEN 7:16	А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
199	GEN 8:15	І промовив Ноєві Господь, кажучи:
204	GEN 8:20	І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
205	GEN 8:21	І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
232	GEN 9:26	І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
244	GEN 10:9	Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.
254	GEN 10:19	І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.
262	GEN 10:27	і Гадорама, і Узала, і Диклу,
272	GEN 11:5	І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
273	GEN 11:6	І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
275	GEN 11:8	І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
276	GEN 11:9	І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
293	GEN 11:26	Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
294	GEN 11:27	А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
295	GEN 11:28	Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
296	GEN 11:29	І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
298	GEN 11:31	І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
300	GEN 12:1	І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
303	GEN 12:4	І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.
306	GEN 12:7	І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
307	GEN 12:8	А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
316	GEN 12:17	І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
322	GEN 13:3	І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,
323	GEN 13:4	до місця жертівника, що його він зробив там напочатку. І Аврам там прикликав Господнє Ймення.
329	GEN 13:10	І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край!
332	GEN 13:13	А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.
333	GEN 13:14	І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,
337	GEN 13:18	І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господеві.
339	GEN 14:2	вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.
342	GEN 14:5	А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі,
345	GEN 14:8	І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім,
347	GEN 14:10	А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на гору.
348	GEN 14:11	І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, і пішли.
359	GEN 14:22	Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,
362	GEN 15:1	По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.
363	GEN 15:2	А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.
365	GEN 15:4	І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.
366	GEN 15:5	І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!
367	GEN 15:6	І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.
368	GEN 15:7	І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.
369	GEN 15:8	І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?
374	GEN 15:13	І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
379	GEN 15:18	І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
384	GEN 16:2	І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари.
387	GEN 16:5	І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!
389	GEN 16:7	І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
391	GEN 16:9	А Ангол Господній промовив до неї: Вернися до пані своєї, і терпи під руками її!
392	GEN 16:10	І Ангол Господній промовив до неї: Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне.
393	GEN 16:11	І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
395	GEN 16:13	І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?
399	GEN 17:1	І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
426	GEN 18:1	І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
428	GEN 18:3	та й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!