98 | GEN 4:18 | І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха. |
99 | GEN 4:19 | І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла. |
103 | GEN 4:23 | І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою, |
104 | GEN 4:24 | і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро! |
108 | GEN 5:2 | Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина. |
131 | GEN 5:25 | І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив. |
132 | GEN 5:26 | І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок. |
134 | GEN 5:28 | І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив, |
136 | GEN 5:30 | І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок. |
137 | GEN 5:31 | А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він. |
254 | GEN 10:19 | І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу. |
257 | GEN 10:22 | Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам. |
294 | GEN 11:27 | А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота. |
298 | GEN 11:31 | І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися. |
303 | GEN 12:4 | І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану. |
304 | GEN 12:5 | І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули. |
320 | GEN 13:1 | І піднявся Аврам із Єгипту, сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву. |
324 | GEN 13:5 | Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети. |
326 | GEN 13:7 | І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю. |
327 | GEN 13:8 | І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня. |
329 | GEN 13:10 | І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край! |
330 | GEN 13:11 | І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного. |
331 | GEN 13:12 | Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому. |
333 | GEN 13:14 | І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід, |
338 | GEN 14:1 | І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму, |
341 | GEN 14:4 | Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали. |
342 | GEN 14:5 | А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі, |
346 | GEN 14:9 | із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, чотири царі проти п'ятьох. |
349 | GEN 14:12 | І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, бо пробував у Содомі, і добро його та й пішли. |
353 | GEN 14:16 | І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей. |
354 | GEN 14:17 | Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська. |
459 | GEN 19:1 | І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі, |
463 | GEN 19:5 | І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати! |
464 | GEN 19:6 | І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою, |
467 | GEN 19:9 | А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері. |
468 | GEN 19:10 | Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули. |
470 | GEN 19:12 | І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця, |
472 | GEN 19:14 | І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун. |
473 | GEN 19:15 | А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста. |
476 | GEN 19:18 | А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи! |
481 | GEN 19:23 | Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару. |
484 | GEN 19:26 | А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!... |
487 | GEN 19:29 | І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот. |
488 | GEN 19:30 | І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його. |
494 | GEN 19:36 | І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого. |
621 | GEN 24:29 | А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела. |
624 | GEN 24:32 | І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним. |
625 | GEN 24:33 | І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори! |
642 | GEN 24:50 | І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго. |
654 | GEN 24:62 | А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному. |
670 | GEN 25:11 | І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої. |
679 | GEN 25:20 | І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана. |
771 | GEN 27:43 | А тепер, сину мій, послухай мого голосу, і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану. |
776 | GEN 28:2 | Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї. |
779 | GEN 28:5 | І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. |
793 | GEN 28:19 | І назвав він ім'я тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз. |
801 | GEN 29:5 | І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо. |
806 | GEN 29:10 | І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї. |
809 | GEN 29:13 | І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди. |
810 | GEN 29:14 | І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу. |
811 | GEN 29:15 | І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі? |
812 | GEN 29:16 | А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім'я молодшій Рахіль. |
813 | GEN 29:17 | Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду. |
815 | GEN 29:19 | І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною! |
817 | GEN 29:21 | І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду! |
818 | GEN 29:22 | І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину. |
819 | GEN 29:23 | І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся. |
820 | GEN 29:24 | А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю. |
821 | GEN 29:25 | А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене? |
822 | GEN 29:26 | А Лаван відказав: У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою. |
825 | GEN 29:29 | І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю. |
826 | GEN 29:30 | І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других. |
827 | GEN 29:31 | І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна. |
828 | GEN 29:32 | І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій! |
830 | GEN 29:34 | І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій. |
840 | GEN 30:9 | І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку. |
841 | GEN 30:10 | І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина. |
842 | GEN 30:11 | І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад. |
843 | GEN 30:12 | І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову. |
844 | GEN 30:13 | І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир. |
845 | GEN 30:14 | І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого! |
847 | GEN 30:16 | І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї. |
848 | GEN 30:17 | І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина. |
849 | GEN 30:18 | І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар. |
850 | GEN 30:19 | І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина. |
851 | GEN 30:20 | І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон. |
856 | GEN 30:25 | І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого. |
858 | GEN 30:27 | І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе. |
862 | GEN 30:31 | І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати. |
865 | GEN 30:34 | А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм! |
867 | GEN 30:36 | І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару. |
871 | GEN 30:40 | І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової. |
873 | GEN 30:42 | А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову. |