2	GEN 1:2	А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.
6	GEN 1:6	І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
16	GEN 1:16	І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
20	GEN 1:20	І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
21	GEN 1:21	І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.
22	GEN 1:22	І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!
24	GEN 1:24	І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
27	GEN 1:27	І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
28	GEN 1:28	І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
29	GEN 1:29	І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
30	GEN 1:30	І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.
35	GEN 2:4	Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.
36	GEN 2:5	І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
38	GEN 2:7	І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
40	GEN 2:9	І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
44	GEN 2:13	Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.
47	GEN 2:16	І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
48	GEN 2:17	Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
50	GEN 2:19	І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
53	GEN 2:22	І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
55	GEN 2:24	Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.
56	GEN 2:25	І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
57	GEN 3:1	Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
58	GEN 3:2	І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
59	GEN 3:3	але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.
60	GEN 3:4	І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
62	GEN 3:6	І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.
64	GEN 3:8	І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
69	GEN 3:13	Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.
70	GEN 3:14	І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
71	GEN 3:15	І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.
72	GEN 3:16	До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.
73	GEN 3:17	І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
75	GEN 3:19	У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.
76	GEN 3:20	І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
77	GEN 3:21	І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
78	GEN 3:22	І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
80	GEN 3:24	І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
81	GEN 4:1	І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
83	GEN 4:3	І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
84	GEN 4:4	А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
85	GEN 4:5	а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
87	GEN 4:7	Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
89	GEN 4:9	І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
93	GEN 4:13	І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
94	GEN 4:14	Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
95	GEN 4:15	І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
97	GEN 4:17	І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
99	GEN 4:19	І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
101	GEN 4:21	А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.
102	GEN 4:22	А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.
103	GEN 4:23	І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
105	GEN 4:25	І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
106	GEN 4:26	А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
107	GEN 5:1	Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
108	GEN 5:2	Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
109	GEN 5:3	І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
111	GEN 5:5	А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
112	GEN 5:6	І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
113	GEN 5:7	І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
115	GEN 5:9	І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
116	GEN 5:10	І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.