1 | GEN 1:1 | На початку Бог створив Небо та землю. |
3 | GEN 1:3 | І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. |
5 | GEN 1:5 | І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший. |
6 | GEN 1:6 | І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою. |
7 | GEN 1:7 | І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. |
8 | GEN 1:8 | І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий. |
9 | GEN 1:9 | І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так. |
11 | GEN 1:11 | І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так. |
13 | GEN 1:13 | І був вечір, і був ранок, день третій. |
14 | GEN 1:14 | І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. |
15 | GEN 1:15 | І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так. |
16 | GEN 1:16 | І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. |
18 | GEN 1:18 | і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре. |
19 | GEN 1:19 | І був вечір, і був ранок, день четвертий. |
20 | GEN 1:20 | І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю. |
21 | GEN 1:21 | І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно. |
22 | GEN 1:22 | І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі! |
23 | GEN 1:23 | І був вечір, і був ранок, день п'ятий. |
24 | GEN 1:24 | І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так. |
26 | GEN 1:26 | І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. |
27 | GEN 1:27 | І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. |
28 | GEN 1:28 | І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! |
29 | GEN 1:29 | І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам! |
30 | GEN 1:30 | І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так. |
31 | GEN 1:31 | І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий. |
32 | GEN 2:1 | І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. |
33 | GEN 2:2 | І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. |
34 | GEN 2:3 | І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. |
35 | GEN 2:4 | Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю. |
40 | GEN 2:9 | І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. |
41 | GEN 2:10 | І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. |
43 | GEN 2:12 | А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. |
44 | GEN 2:13 | Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії. |
45 | GEN 2:14 | А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат. |
46 | GEN 2:15 | І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. |
47 | GEN 2:16 | І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. |
49 | GEN 2:18 | І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. |
50 | GEN 2:19 | І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому. |
52 | GEN 2:21 | І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. |
53 | GEN 2:22 | І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. |
54 | GEN 2:23 | І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. |
55 | GEN 2:24 | Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. |
56 | GEN 2:25 | І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились. |
57 | GEN 3:1 | Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю? |
58 | GEN 3:2 | І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти, |
59 | GEN 3:3 | але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти. |
60 | GEN 3:4 | І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете! |
61 | GEN 3:5 | Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. |
62 | GEN 3:6 | І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв. |
63 | GEN 3:7 | І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі. |
64 | GEN 3:8 | І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю. |
65 | GEN 3:9 | І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти? |
66 | GEN 3:10 | А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався. |