9	GEN 1:9	І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.
10	GEN 1:10	І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.
18	GEN 1:18	і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.
29	GEN 1:29	І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
33	GEN 2:2	І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
34	GEN 2:3	І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
52	GEN 2:21	І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
54	GEN 2:23	І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
69	GEN 3:13	Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.
70	GEN 3:14	І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
75	GEN 3:19	У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.
76	GEN 3:20	І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
77	GEN 3:21	І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
94	GEN 4:14	Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
96	GEN 4:16	І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
107	GEN 5:1	Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
109	GEN 5:3	І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
111	GEN 5:5	А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
114	GEN 5:8	А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
116	GEN 5:10	І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
122	GEN 5:16	І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
141	GEN 6:3	І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
143	GEN 6:5	І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
144	GEN 6:6	І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
149	GEN 6:11	І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
151	GEN 6:13	І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
153	GEN 6:15	І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
154	GEN 6:16	Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
157	GEN 6:19	І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
161	GEN 7:1	І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
162	GEN 7:2	Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
163	GEN 7:3	Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.
169	GEN 7:9	по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
171	GEN 7:11	Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
176	GEN 7:16	А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
180	GEN 7:20	На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.
188	GEN 8:4	А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
189	GEN 8:5	І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
193	GEN 8:9	Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
197	GEN 8:13	І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
198	GEN 8:14	А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.
204	GEN 8:20	І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
205	GEN 8:21	І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
210	GEN 9:4	Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
218	GEN 9:12	І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
225	GEN 9:19	Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
236	GEN 10:1	Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:
241	GEN 10:6	А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
244	GEN 10:9	Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.
245	GEN 10:10	А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.
248	GEN 10:13	А Міцраїм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,
254	GEN 10:19	І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.
255	GEN 10:20	Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
258	GEN 10:23	А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.
266	GEN 10:31	Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
267	GEN 10:32	Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по потопі.
270	GEN 11:3	І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
273	GEN 11:6	І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
277	GEN 11:10	Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
279	GEN 11:12	А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
281	GEN 11:14	Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
283	GEN 11:16	Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
284	GEN 11:17	І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
285	GEN 11:18	Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
287	GEN 11:20	А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
289	GEN 11:22	А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
291	GEN 11:24	А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
292	GEN 11:25	І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
294	GEN 11:27	А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
296	GEN 11:29	І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
305	GEN 12:6	І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
306	GEN 12:7	І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
315	GEN 12:16	І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.
322	GEN 13:3	І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,
323	GEN 13:4	до місця жертівника, що його він зробив там напочатку. І Аврам там прикликав Господнє Ймення.
329	GEN 13:10	І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край!
330	GEN 13:11	І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.
331	GEN 13:12	Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому.
333	GEN 13:14	І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,