2	GEN 1:2	А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.
5	GEN 1:5	І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.
20	GEN 1:20	І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
21	GEN 1:21	І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.
24	GEN 1:24	І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
26	GEN 1:26	І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
30	GEN 1:30	І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.
31	GEN 1:31	І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.
38	GEN 2:7	І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
42	GEN 2:11	Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
45	GEN 2:14	А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.
47	GEN 2:16	І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
48	GEN 2:17	Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
50	GEN 2:19	І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
51	GEN 2:20	І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
57	GEN 3:1	Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
61	GEN 3:5	Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.
63	GEN 3:7	І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.
70	GEN 3:14	І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
71	GEN 3:15	І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.
72	GEN 3:16	До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.
73	GEN 3:17	І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
74	GEN 3:18	Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.
75	GEN 3:19	У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.
77	GEN 3:21	І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
87	GEN 4:7	Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
92	GEN 4:12	Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
93	GEN 4:13	І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
94	GEN 4:14	Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
96	GEN 4:16	І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
98	GEN 4:18	І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
105	GEN 4:25	І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
106	GEN 4:26	А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
112	GEN 5:6	І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
113	GEN 5:7	І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
115	GEN 5:9	І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
116	GEN 5:10	І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
117	GEN 5:11	А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
121	GEN 5:15	І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
124	GEN 5:18	І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
126	GEN 5:20	А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
127	GEN 5:21	І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
128	GEN 5:22	І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
129	GEN 5:23	А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
131	GEN 5:25	І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
132	GEN 5:26	І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
133	GEN 5:27	А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
135	GEN 5:29	ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
146	GEN 6:8	Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
151	GEN 6:13	І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
152	GEN 6:14	Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
153	GEN 6:15	І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
154	GEN 6:16	Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
156	GEN 6:18	І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
157	GEN 6:19	І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
162	GEN 7:2	Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
166	GEN 7:6	А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі.
167	GEN 7:7	І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
169	GEN 7:9	по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
171	GEN 7:11	Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
173	GEN 7:13	Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
174	GEN 7:14	вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
175	GEN 7:15	І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
176	GEN 7:16	А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
177	GEN 7:17	І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.
178	GEN 7:18	І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.
189	GEN 8:5	І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
193	GEN 8:9	Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
196	GEN 8:12	І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
197	GEN 8:13	І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
202	GEN 8:18	І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
203	GEN 8:19	Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
205	GEN 8:21	І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
208	GEN 9:2	І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
210	GEN 9:4	Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
211	GEN 9:5	А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.