6	GEN 1:6	І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
11	GEN 1:11	І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
12	GEN 1:12	І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.
20	GEN 1:20	І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
22	GEN 1:22	І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!
26	GEN 1:26	І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
29	GEN 1:29	І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
30	GEN 1:30	І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.
32	GEN 2:1	І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
33	GEN 2:2	І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
34	GEN 2:3	І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
41	GEN 2:10	І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.
42	GEN 2:11	Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
43	GEN 2:12	А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
44	GEN 2:13	Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.
45	GEN 2:14	А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.
48	GEN 2:17	Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
55	GEN 2:24	Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.
56	GEN 2:25	І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
58	GEN 3:2	І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
61	GEN 3:5	Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.
62	GEN 3:6	І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.
72	GEN 3:16	До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.
73	GEN 3:17	І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
78	GEN 3:22	І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
86	GEN 4:6	І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
87	GEN 4:7	Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
90	GEN 4:10	І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
91	GEN 4:11	А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
92	GEN 4:12	Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
94	GEN 4:14	Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
95	GEN 4:15	І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
106	GEN 4:26	А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
108	GEN 5:2	Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
109	GEN 5:3	І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
154	GEN 6:16	Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
157	GEN 6:19	І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
158	GEN 6:20	Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
161	GEN 7:1	І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
162	GEN 7:2	Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
163	GEN 7:3	Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.
168	GEN 7:8	Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
169	GEN 7:9	по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
171	GEN 7:11	Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
173	GEN 7:13	Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
174	GEN 7:14	вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
175	GEN 7:15	І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
181	GEN 7:21	І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
193	GEN 8:9	Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
199	GEN 8:15	І промовив Ноєві Господь, кажучи:
203	GEN 8:19	Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
205	GEN 8:21	І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
208	GEN 9:2	І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
209	GEN 9:3	Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.
212	GEN 9:6	Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
216	GEN 9:10	І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
224	GEN 9:18	І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
225	GEN 9:19	Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
233	GEN 9:27	Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!
235	GEN 9:29	А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
236	GEN 10:1	Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:
240	GEN 10:5	Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.
247	GEN 10:12	і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике.
260	GEN 10:25	А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.
267	GEN 10:32	Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по потопі.
271	GEN 11:4	І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
275	GEN 11:8	І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
276	GEN 11:9	І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
300	GEN 12:1	І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
301	GEN 12:2	І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.
302	GEN 12:3	І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!
304	GEN 12:5	І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
306	GEN 12:7	І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
307	GEN 12:8	А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
310	GEN 12:11	І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
311	GEN 12:12	І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
313	GEN 12:14	І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
322	GEN 13:3	І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,
323	GEN 13:4	до місця жертівника, що його він зробив там напочатку. І Аврам там прикликав Господнє Ймення.
325	GEN 13:6	І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.
329	GEN 13:10	І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край!
334	GEN 13:15	бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.
335	GEN 13:16	І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде.
339	GEN 14:2	вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.
348	GEN 14:11	І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, і пішли.
350	GEN 14:13	І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові, а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.